понеділок, 12 квітня 2021 р.

12 квітня - Всесвітній День авіації і космонавтики

 

12 квітня світ відзначає День авіації і космонавтики, а також Міжнародний день польоту людини в космос. Крім того, в Україні святкується День працівників ракетно-космічної галузі країни. Це професійне свято працівників космічної галузі, яке присвячене першому польоту людини в космос − великій події, що дозволила людству заглянути за межі Земної оболонки.
12 квітня 1961 року старший лейтенант Ю. А. Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Політ, що
тривав всього 108 хвилин, став потужним проривом в освоєнні космосу. Ім'я Юрія Гагаріна стало широко відомим в світі, а сам перший космонавт достроково отримав звання майора і звання Героя Радянського Союзу. 
Юрій Гагарін відкрив дорогу до зірок. Після нього у космічному просторі побувало близько 600 землян різних націй. Вони виходили у відкритий космос, ступали на місячний ґрунт, виконували важливі наукові експерименти, били рекорди. Уже третім полетів уродженець Білоцерківщини Павло Попович, який до кінця життя не забував свого українського коріння.
    Офіційно першим космонавтом незалежної України став Леонід Каденюк.
 Вступивши в 21 століття, ми бачимо вражаючі успіхи космічної техніки — навколо Землі обертаються десятки тисяч супутників, космічні апарати здійснили посадку на Місяць. Згодом на Марс і Венеру опускалися автоматичні зонди, декілька космічних апаратів покинули межі Сонячної Системи і несуть на собі послання Позаземним Цивілізаціям.У 1961 році відбувся перший вдалий політ людини в космос, а вже у 1969 астронавти побували на Місяці. Зараз космічні супутники досліджують Сонце, планети, галактики, чорні діри, Всесвіт в цілому. На даний момент деякі штучні супутники перебувають уже за орбітою Плутона.




понеділок, 29 березня 2021 р.

#Година_Землі

#Година_Землі

Кожного року останньої суботи березня о 20:30 за місцевим часом мільйони людей по всьому світу присвячують годину своєї уваги планеті Земля. Символічно в цей час вимикають зайве освітлення. Саме цій темі був присвячений екологічний марафон «Збережімо нашу планету!», проведений у 7-Б класі (класний керівник Гуліда О.М.) та загальношкільна акція «Година, яка змінює майбутнє», організована учнями 7-Б класу.


 

#WorldWaterDay

Всесвітній день води – 2021 «Цінність води для кожного з нас»#WorldWaterDay #waterday #ДеньВоди #вода

22 березня в нашому закладі вчителем біології Стадійчук О.С. була організована виховна година для учнів 6А класу, де обговорювали правильне та раціональне використання водних ресурсів, проблеми екології та масштаби забруднень води у цілому світі.
 
 



Тиждень безпеки дорожнього руху

Правила дорожнього руху для дітей

Наступні правила дорожнього руху дитина повинна дотримуватися неухильно:

  • тротуаром потрібно йти як можна далі від проїжджої частини;

  • перед тим як перейти вулицю, потрібно зупинитися біля проїжджої частини, потім подивитися наліво і направо, а потім знову швидко наліво;

  • починати переходити вулицю дозволено тільки коли загориться зелене світло світлофора;

  • переходити дорогу потрібно в безпечних місцях – біля світлофора і на переході, позначеному «зеброю» або, принаймні, на перехресті – тут водії машин уважніші;

  • не можна кидатися в транспортний потік стрімголов.


 

Правила поведінки під час весняних канікул

 


понеділок, 5 жовтня 2020 р.

11 ефективних способів допомогти дитині повірити в себе

 

Ба
тьки часом почуваються «командою підтримки», такими собі фахівцями з чірлідингу. Вони вигукують на дитячих ранках та шкільних виставах, хвалять за оцінки та успіхи у спорті, за допомогу вдома. Тати й мами вважають, що підвищують самооцінку за простою схемою: дитина щось добре зробила, реакція має бути такою, щоб вона почувалася прекрасно. Усім приємно, здається, усе йде добре. Але автор книги «Діти все чують. Дев’ять речей, яким ви маєте навчити свою дитину» Джим Тейлор так не вважає. Натомість він зібрав поради від найбільш просунутих батьків.

1. Зробіть крок назад

Запорука впевненості у собі — відчуття дитиною власної компетентності. Для цього батьки мають відступити, зменшити свою активну присутність у житті сина чи доньки та замінити її на спостереження. А самій дитині дозволити ризикувати, робити вибір, розв’язувати проблеми і доводити справи до кінця. Без практики навчитися цього неможливо.

2. Багато хвалити — шкідливо

Що таке адекватна самооцінка? Це компетентність, відчуття безпеки та батьківської підтримки. Треба дати місце першому інгредієнту, а батьки забагато передають інших.

Надмірні похвали знижують планку досягнень. Якщо ви говорите дитині: «Фантастично!», вона чує, що їй більше не потрібно практикуватись. Але компетентність походить від спроб та помилок, постійного самовдосконалення. Одна з героїнь книги, багатодітна мама Саманта Маклауд каже, що можливі дві реакції на занадто щедрі компліменти.

Одні діти починають дерти носа. Вони вчаться не довіряти власним інстинктам, не розвивають критичність, оскільки довіряють батькам, а не власній оцінці своїх спроб. А доросле життя для дитини із завищеною самооцінкою обернеться важкими переживаннями, коли інші не хвалитимуть її так, як вона звикла. Скажімо, якщо мама надто радіє намальованому «головоногу», у художній школі його сприймуть не як шедевр, а як неякісну роботу.

Другий варіант: дитина розуміє, що щось не так, намагається виправдати такі аванси — прагне бути ідеальною. Це нереально, тож веде до розчарувань та комплексів. До того ж надмірна похвала підриває віру у зворотний зв’язок. Хлопчик чи дівчинка відчуває, що правди про свою роботу не дізнається.

3. Дозволяйте здоровий ризик

Ще одна героїня книги, мати восьми дітей, яка до того ж очолює корпоративну службу догляду за дітьми в Торонто Вікторія Сопік згадує, як на вишуканій вечірці її дворічний син підіймав величезний, як на нього, глечик апельсинового лимонаду, щоб налити собі склянку. Усі гості витріщалася, коли побачили, що мама спостерігає, а не біжить на допомогу. Лимонад, дійсно, розлився, але дитина знайшла офіціантку, попросила паперовий рушник і все прибрала. Це закарбується в пам’яті як успішний досвід розв’язання проблеми.А більшість батьків, на жаль, постійно намагаються врятувати своїх дітей від невдач.

4. Дайте змогу обирати

Вже у два роки діти бачать наслідки своїх рішень, якщо штучно не захищати їх від цього. Малюк може сам вирішувати взимку, чи надягати пальто, шапку та рукавиці. Якщо дитина спробує вийти роздягненою, вона замерзне та змінить рішення. Так вона вчитиметься робити правильний вибір, орієнтуючись на свої потреби, а не на наказ дорослого.

5. Нехай допомагають по дому

Навіть найменші можуть допомагати батькам готувати їжу, накривати на стіл, заправляти ліжка. Розбита тарілка — дрібниці порівняно з внеском у формування здорової самооцінки. Діти мають бачити, що вони роблять реальні, корисні іншим речі, їхній внесок цінують, вони мають змогу продемонструвати компетентність.

6. Вчіть доводити справу до кінця

Ще один надійний спосіб підвищити віру дітей у власні сили — спонукати їх виконувати завдання, до яких вони виявляють інтерес, а потім переконатися, що вони довели це до фінальної крапки. Немає значення, яке завдання: пройти рівень у відеоіграх, збудувати з кубиків будинок для іграшок або надути зі слайма велетенську бульбашку. Навіть те, що вам здається безглуздою дитячою витівкою. Сенс у тому, що справа, доведена до кінця, дає відчуття успіху.

7. Спокійно ставтеся до невдач дитини

Це погано, якщо дитина сумує, бо не може запам’ятати таблицю множення? Або не вдається танцювати так, як хочеться? Не втрачайте сон через це. Більшість батьків вважає, що невдачі зашкодять самооцінці їхніх дітей, але насправді це золота можливість допомогти їм побудувати її. Підтримуйте лише в тому, щоб не здаватися, робити нові спроби. Адже доки малюк чи підліток сильно чогось хоче, він уже вмотивований прагнути успіху. А значить, зможе навчитися від невдач рухатися до успіху.

8. Доводьте, що ваша любов безумовна

Щоб бути для батьків улюбленою та особливою, дитині не треба ставати кращою за інших, щось доводити. І син чи донька мають про це твердо знати. Якщо ви вихваляєтесь успіхами дитини, але не говорите з нею про невдачі, вона може думати, що ви любите її за оцінки чи головну роль у шкільній виставі.

Підтримуйте, демонструйте свою любов, коли дитина зазнала невдачі або впевнилася, що прийняла невдале рішення.

9. Переконайтесь, що дитина здатна досягти своєї цілі

Допомагайте коректувати цілі так, щоб вони відповідали віковим можливостям та здібностям дитини. Якщо дитина в початковій школі погано читає і не може опанувати тексти в підручнику, варто почати з книжечок для дошкільнят, з коміксів — того, що даватиметься легко. Обов’язково при цьому хваліть за наполегливість. Це як у комп’ютерних іграх: не можете опанувати рівень, поверніться на попередній. Якщо людина відчуває успіх, їй легше йти до нових досягнень. А нереальні цілі лише підривають впевненість у собі.

10. Зберігайте свідчення успіху

Якщо похвала зароблена і свідчить про дійсні успіхи, високу якість роботи, вона важлива для формування здорової самооцінки. Тож грамоти, призи варто зберігати, якщо їх цінує дитина. Не знецінюйте навіть найменші успіхи, не кажіть, що змагання першокласників з футболу або грамота за навчання у 2-му класі — то невелике досягнення.

Окрім таких свідчень успіху, можна накопичувати і похвали. Зробіть скарбничку, куди кладіть записані на папері слова похвали — «дублікат» тих, які ви сказали дитині, коли вона заслужила це справами. Коли в дітей поганий день, вони виймають ці «скарби» і згадують свої успіхи, і це змушує їх почуватися краще, дивитися з оптимізмом на невдачі.

Важливо бути конкретними (і не лише в письмовій похвалі): замість «змайстрував гарну саморобку» хай буде «паперова квітка була чарівною, ти навчився добре вирізати пелюстки, акуратно клеїти і розфарбував у дуже приємні кольори».

11. Розкажіть про успіхи дітей «за їхніми спинами»

Непряма похвала може творити дива. Якщо діти «підслуховують» хвастощі ними перед сусідами, друзями, вчителями, це діє більше, ніж прямі компліменти. І малюки, і підлітки просто світяться від задоволення. Наприклад, коли батьки кажуть «за спинами», як трирічна донечка старається шнурувати самотужки взуття або що 12-річний син дуже добрий. Звісно, казати ви маєте лише правду, без перебільшення.

четвер, 4 червня 2020 р.

Музограм

Музично-ритмічна гра. Ця гра допомагає навчити дітей уважно слухати музику, її фрази та зміну куплетів. Розвиває музичну пам`ять, музичний слух, увагу та уяву. Виховує бажання займатися музичною діяльністью. Щоб розпочати гру потрібно роздрукувати аркуш зі схемою, включити відповідний музичний твір та показати декілька раз вправу на власному прикладі. Спробуйте! Це дуже цікаво і корисно!



понеділок, 10 лютого 2020 р.

Інтернет-небезпека: поради вчителям для захисту учнів


Інтернет вже майже повсюди. І це добре, адже він справді чудовий помічник. Але інколи він перетворюється на небезпечний лабіринт, у якому можуть заблукати навіть дорослі, що вже говорити про дітей! Цим занепокоєні як батьки, так і вчителі, але щоб боротися з ворогом, треба добре знати його в обличчя. Давайте поговоримо про небезпеку для дітей в інтернеті та способи її уникнути.

Загрози, пов’язані зі спілкуванням

Соціальні мережі та програми на кшталт Viber чи Skype популярні тому, що вони надають можливість миттєво обмінюватись повідомленнями будь з ким. І саме цією перевагою можуть скористатися злочинці. Вони добре обізнані з дитячою та підлітковою психологією, тому без особливих проблем входять у довіру.
1. ШахраїРаніше шахраї та крадії стежили за людьми в режимі реального часу. Тепер завдяки соцмережам все стало набагато простіше. І якщо дорослі можуть бути обачними, то діти часто висвітлюють у соцмережах кожен свій крок. Також вони нерідко розміщують у вільному доступі номери телефонів та домашні адреси.
Так нечисті на руку люди дізнаються все про рівень статків родини, години відсутності вдома дорослих, час від’їзду у відпустку тощо. А інколи їм навіть не треба особливо напружуватись, просто додатися у друзі від виглядом однолітка та ініціювати спілкування – навіть ті діти, яким батьки постійно говорять про необхідність бути обережними, все одно можуть потрапити на гачок.
2. Групи смертіГрупи «Синій кит», «Червона сова» та інші – всі вони пропонують підліткам пройти своєрідні квести, при чому завдання передусім пов’язані з нанесенням собі шкоди. Останнє завдання «гри» – самогубство. Навіщо це адміністраторам груп? Все просто: завдання (а їх близько 50), потрібно знімати на камеру, самогубство – також. А у Darknet (анонімний сегмент інтернету, де сконцентровані спільноти, що займаються незаконною діяльністю) дуже багато людей, які ладні заплатити за подібні відео великі гроші.
Що зробити вчителю?Поясніть дітям, що відома усім заборона на спілкування з незнайомцями розповсюджується і на інтернет-простір. Тому розкажіть дітям ще раз, що їм треба бути обережними, наприклад, не викладати у соціальні мережі світлини, які можуть бути неоднозначно сприйняті, та більше того – нашкодити у майбутньому. Це вже не говорячи про те, що інформацією можуть скористатися злочинці, тому не варто приховувати від дітей, до чого може призвести необачність. А для наочності, продемонструйте їм тематичні відео, у яких добре показано, що може статися.
Що стосується груп смерті, то тут багато залежить від психічного та емоційного стану дитини. Звісно, підлітки, які не мають проблем ані в родині, ані в школі, ані в особистому житті, навряд чи стануть жертвами таких груп, а от якщо у дитини негаразди, то вона у зоні ризику. Тому вчитель, помітивши зміни у поведінці (дитина майже засинає на уроках, помітні ознаки депресії, на руках з’явилися рани тощо), має повідомити про це батькам та шкільному психологу. Іноді навіть проста розмова може допомогти вирішити проблему.

Загрози, пов’язані з різними видами залежності

Мабуть не має потреби зайвий раз казати, наскільки небезпечними є азартні ігри та наркотичні речовини. Підлітки у цьому випадку особливо вразливі.
1. Азартні ігриЯкщо ви думали, що програвати гроші у казино можуть лише дорослі люди, то ви помиляєтесь. Все починається зі звичайних комп’ютерних ігор, які користуються величезною популярністю у дітей. Вони грають, а на якомусь етапі дізнаються, що для подальших вдалих дій потрібно придбати певні предмети (ігрову зброю, знаряддя праці, стікери тощо). Але є проблема – вони не просто дорогі, а дуже дорогі, деякі можуть коштувати навіть тисячі доларів! Де звичайному підлітку взяти гроші? Виграти в онлайн-казино. Діти охоче вірять, що це можливо, тим більше що їх обманюють, наводячи приклади таких самих підлітків: «щасливчики» ведуть власні блоги чи YouTube-канали, розповідаючи, як їм вдалося досягти успіху.
У деяких казино діти роблять ставки не для того, щоб отримати гроші, а безпосередньо на предмети та скіли, потрібні для продовження онлайн-гри. Втім, платити за це все одно потрібно. Мета цієї величезної індустрії – виманювання грошей. Де дитині взяти кошти? Спочатку вона витратить кишенькові гроші, а потім, якщо вже наявна залежність, може почати красти у власних батьків. А потім виникає ризик і більш серйозних злочинів.
Обов’язково поговоріть про це з батьками ваших учнів. Багато хто навіть не здогадується, яку небезпеку несуть у собі такі звичні ігри. А отже, не може і завчасно попередити проблеми.
2. НаркотикиВ інтернеті продається та купується все що завгодно, навіть наркотики. При чому наркоторговці навіть не ховаються: вони створюють закриті групи у соціальних мережах, а подеколи навіть повноцінні інтернет-магазини. Щоправда, знайти останні можна лише у так званому Darknet. Проте зі входом туди у сучасних підлітків не виникає складнощів. Вони обирають потрібну речовину, вносять гроші на рахунок продавця, а у відповідь отримують координати, за якими можуть забрати товар.
Що зробити вчителю? Проводити виховні години, розповідаючи про небезпеку наркотиків та азартних ігор. І знову ж таки – уважно слідкувати за поведінкою дітей. Прогули, неуважність, зниження успішності, постійний поганий настрій чи навпаки нездорова збудженість: все це погані ознаки. Поговоріть з батьками дитини та порадьтеся зі шкільним психологом.  

Загрози, пов’язані з сексуальними злочинами

Проблема сексуальних злочинів існувала завжди, але з появою інтернету вона вийшла на новий рівень і стала більш загрозливою.
1. ПедофіліяТепер педофіли вистежують своїх майбутніх жертв через інтернет. Сторінки у соцмережах, де підлітки активно розміщують фото та інформацію про себе, дають таким людям широкі можливості не тільки для фантазій, а й втілення їх у життя. Вони вивчають інформацію на сторінці: чим дитина живе та що любить. Після цього вони створюють фейкові акаунти та починають спілкуватися з жертвою, яка нічого не підозрює. Входять у довіру, а потім намагаються призначити особисту зустріч. І нерідко їм це вдається.
2. Вимагання грошей за пікантні фотоЩе одна велика індустрія, що існує вже не перший рік. Схема дій злочинців схожа на попередню: вони починають спілкуватися з підлітками з фейкових акаунтів і намагаються максимально зблизитися. Звісно, спочатку вивчається сторінка у соцмережі, це дозволяє виявити найбільш вразливих
Як тільки дівчина чи хлопець повірять, що стали об’єктом цікавості персони протилежної статі, починається серйозна атака, ціль якої – отримати пікантні фото чи відео. Навіщо? Самі світлини злочинцям цікаві в останню чергу, головне: можливість отримати гроші через погрози викласти компромат у мережу та розіслати всім друзям чи однокласникам. Намагаючись уникнути ганьби, підлітки, які стали жертвами, будуть переводити злочинцям гроші знову і знову.
Що зробити вчителю? Варто зізнатися, що підлітки навряд чи будуть ділитися такими особистими речами з вчителем, проте говорити з учнями все одно потрібно. Це дуже делікатне питання, але разом з тим розмова має бути досить відвертою. Адже є речі, замовчування яких може призвести до жахливих наслідків. Покажіть школярам відео, які чітко демонструють, чим може закінчитися необачне інтимне спілкування з незнайомцями.
Раджу регулярно проводити виховні години на тему безпеки в інтернеті, але попередньо порадьтеся зі шкільним психологом з приводу того, як саме подати інформацію учням в залежності від віку.Звісно, заборонити дітям користуватися інтернетом неможливо, до того ж більшою мірою це прерогатива батьків, з якими вчителю також варто спілкуватися на такі теми. Але повідомити про найпоширеніші загрози необхідно, можливо, це врятує когось з ваших учнів від необачних кроків.