Хто такий педагог-організатор?

    Дані віршовані рядки є моїм професійним кредом. Я глибоко переконана, що вчитель – це непросто професія, це – покликання. 
    Все, що відбувається у школі, замислюють і організовують в основному вчителі. А тому саме від них більшою мірою залежить емоційна насиченість, якість та результативність роботи, сама тональність шкільного життя.
   Педагог-організатор у школі планує і організовує позаурочну навчально-виховну роботу з дітьми, підлітками, молоддю. Вивчає індивідуальні особливості учнів, сприяє розвитку їх здібностей, талантів, навичок самодіяльності, самоврядування, організації змістовного дозвілля і відпочинку. Вживає заходів щодо попередження бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх, пропагує здоровий спосіб життя. Співпрацює з педагогами школи, батьками учнів та позашкільними установами і організаціями.
    Настановленням та особистим прикладом педагог-організатор повинен утверджувати повагу до принципів справедливості та загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, працелюбства, поміркованості і інших доброчинностей. Зобов'язаний додержуватися педагогічної етики, використовувати у своїй професійній діяльності лише гуманістичний підхід до виховання школярів.
    Керуючись вищезазначеними посадовими обов’язками, визначаю такі основні напрямки роботи педагога-організатора:

• координація діяльності шкільного органу учнівського самоврядування  –  учнівського комітету та старостату учнів 5-11-х класів;
• проведення тематичних, правовиховних лінійок на паралелях 5-11-х класів;
• організація  змістовного  позаурочного дозвілля та відпочинку учнів у формі тематичних вечорів, тематичних дискотек, презентацій, флеш-мобів, виступів агітбригад, конкурсів, виставок, змагань тощо;
• залучення     учнівського    колективу    до   участі  у  благодійних  акціях, доброчинних заходах, волонтерській діяльності;
• максимальна   увага  національно-патріотичному   вихованню    школярів: вихованню  любові та поваги до Батьківщини, державної символіки, рідної мови, пісні, народних традицій, звичаїв, свят;
• пропаганда здорового способу життя та дбайливого ставлення до власного здоров’я;
• превентивна робота з метою попередження негативних проявів у поведінці дітей та підлітків;
• надання консультативної допомоги класним керівникам у організації культурно-масової роботи з учнями;
• співпраця з адміністрацією школи, психологом, соціальним педагогом, бібліотекарями, а також з центрами виховної роботи шкіл міста, методичним кабінетом управління освіти, організаціями, установами тощо;
• вивчення та впровадження інноваційних форми і методів виховної роботи, використання нетрадиційних, сучасних підходів до організації діяльності.

    Усвідомлення суспільної значущості своєї праці – не порожні слова. На мою думку – це могутня передумова розвитку педагогічної творчості, зростання педагогічної відповідальності, активності, ініціативності, сміливості в прийнятті педагогічних рішень.

     Відомий педагог Василь Сухомлинський писав про гармонію трьох понять в педагогічній праці: «треба», «важко» і «прекрасно». З цих трьох мені, як педагогу, доволі часто близьке поняття «важко». Але так вже влаштована людина, що важче легшає, коли зрозуміло, в ім’я чого воно – це важче – робиться. 

    «Сьогодні діти – завтра народ»,  –  саме ці слова В.О.Сухомлинського повною мірою розкривають головну мету, ідею навчально-виховного процесу в школі в цілому та допомагають мені як педагогу-організатору спрямовувати педагогічну діяльність у правильному напрямку – вихованні гідних громадян, справжніх патріотів України, чесних, добрих, справедливих людей, завзятих лідерів та яскравих особистостей.